Укладання цивільно-правових договорів, зокрема договорів про виконання робіт чи надання послуг, регулюється нормами не трудового, а цивільного законодавства.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).
Трудовий договір — це угода між працівником та організацією, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).
Вам стануть у пригоді:
Договір підряду і трудовий договір: принципові відмінності
| Трудовий договір | Цивільно-правовий договір (підряду або надання послуг) | |
| Законодавче регулювання відносин | Трудовий договір укладається відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП) та прийнятих на підставі нього нормативно-правових актів | Договір підряду (надання послуг) укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (ЦК) |
| Поняття договору | Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП) | Цивільно-правовим договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків визначено (ст. 626 ЦК). За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК). За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК) |
| Форма договору | Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим у випадках прямо передбачених статтею 24 КЗпП. | Укладається в письмовій формі (ст. 208 ЦК) |
| Предмет договору | Предметом трудового договору є процес праці, тобто, виконання працівником певної трудової функції за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою як правило, без досягнення будь-якого кінцевого результату | За цивільно-правовим договором підряду предметом договору є кінцевий результат, тобто, виконання підрядником/виконавцем обумовленої роботи, направленої на досягнення кінцевого результату |
| Строк договору | Трудовий договір може бути:
При цьому, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 23 КЗпП) | Договір підряду або надання послуг не може бути укладений на невизначений строк, оскільки, виконання конкретної роботи обумовлюється певним часом її виконання. Тому, в таких договорах, як правило, за домовленістю сторін встановлюються строки виконання роботи або її окремих етапів. Якщо ж у договорі підряду не встановлено таких строків, підрядник повинен виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у прийнятні строки, які б відповідали суті зобов’язання, характеру та обсягам роботи й практиці ділових стосунків (ч. 2 ст. 846 ЦК) |
| Документи, необхідні для оформлення правовідносин | Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудова книжка, документ військового обліку, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а у випадках, передбачених законодавством, — документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я | Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний мати також спеціальний дозвіл (ч. 3 ст. 837 ЦК) |
| Порядок оформлення правовідносин | Працівником подається заява (укладається письмовий трудовий договір або контракт) та роботодавцем видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу. На працівника оформлюються облікові документи (особова картка за типовою формою П-2, особова справа тощо), до трудової книжки вносять запис про прийняття на роботу | Сторони підписують письмовий договір, наказ чи розпорядження не видається. Запис до трудової книжки не вносять |
| Умови та порядок виконання роботи | Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. 30 КЗпП). При цьому він повинен також працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна (ст. 139 КЗпП). В свою чергу, роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП) | Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання роботи третіх осіб (субпідрядників), при цьому залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи (ст. 838 ЦК). За договором про надання послуг виконавець повинен надати послугу особисто. Але, у випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору на іншу особу, залишаючись відповідальним перед замовником у повному обсязі за порушення договору (ст. 902 ЦК) |
| Режим праці і відпочинку | Працівник повинен дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил. ПВТР визначають порядок прийняття і звільнення з роботи, основні права і обов’язки працівників, трудовий розпорядок на підприємстві, час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування, перелік заохочень, порядок застосування дисциплінарних стягнень, тощо | На підрядника (виконавця) не поширюються вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку замовника. З урахуванням цього, свій режим роботи та відпочинку він організовує особисто |
| Оплата праці | Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства і не може бути меншим від мінімальної заробітної плати встановленої законом. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 КЗпП) | Розмір, порядок і строки виплати винагороди за виконану роботу (надані послуги) визначається сторонами самостійно та зазначається в договорі і не залежить від розміру мінімальної заробітної плати |
| Охорона праці | На всіх підприємствах, в установах, організаціях для працівників повинні бути створені безпечні і нешкідливі умови праці | Згідно з положеннями ЦК за цивільно-правовим договором сторони рівноправні і замовник не зобов’язаний забезпечувати іншій стороні належні та безпечні умови праці, якщо інше не встановлено договором |
| Соціальні та трудові гарантії | Працівникові законодавством про працю гарантуються наступні права: право на оплату праці, на відпочинок, на щорічні оплачувані відпустки, на здорові і безпечні умови праці, на об’єднання в професійні спілки, на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів), на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на звернення до суду для вирішення трудових спорів та інші права, встановлені законодавством. Крім того, всі працівники застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, що включає в себе:
| Цивільне законодавство на відміну від трудового не передбачає пільг і гарантій особам, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами. Такі особи не мають права на відпустку, на участь в управління підприємством та інші гарантії, визначені трудовим правом. |
| Відповідальність | Працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності (догана, звільнення), обмеженої матеріальної відповідальності, і лише у випадках, прямо передбачених законом, — до повної. Обов’язок доводити вину працівника покладається на роботодавця | Виконавець (підрядник) несе повну матеріальну відповідальність за завдану замовникові шкоду, недоотримані ним доходи, упущену вигоду, якщо не доведе, що шкода завдана не з його вини, або якщо інше не встановлено договором (штрафні санкції, дострокове розірвання договору, відшкодування збитків) або законом |
| Обмеження при укладенні договору | Відповідно до статті 188 КЗпП не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли 15 років | Відповідно до частини другої статті 203 ЦК особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Тобто, бути повнолітньою віком більше 18 років. Неповнолітній особі повну цивільну дієздатність може бути надано рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновителів) або піклувальника, а в разі відсутності такої згоди — за рішенням суду (ст. 35 ЦК) |
| Розірвання договору | Трудовий договір може бути припинено тільки в порядку та у випадках, передбачених КЗпП. Про звільнення робиться запис у трудовій книжці, який засвідчується підписом посадової особи і печаткою підприємства | Порядок і наслідки розірвання цивільно-правового договору визначаються самим договором, домовленістю сторін або законом. Запис про розірвання (припинення) цивільно-правового договору до трудової книжки не вносять |
Зверніть увагу! Якщо за договором ЦПХ виконує роботу (надає послуги) фізична особа — підприємець (СПД) або особа, яка проводить незалежну професійну діяльність (адвокат, нотаріус та ін.), і така робота (послуги) відповідає виду діяльності підприємця, вказаного в ЄДРПОУ, то єдиний внесок нараховується, але розподіляється тільки на пенсійне страхування та страхування на випадок безробіття. До страхового стажу, зокрема, для оплати тимчасової непрацездатності періоди такої роботи зараховуватимуться лише за умови добровільної сплати страхових внесків (ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ, п. 4 Пропорцій розподілу ЄСВ). Проте вказані особи в силу обов’язкової сплати ними відповідних внесків мають право на отримання пільг та гарантій, передбачених законодавством про загальнообов’язкове пенсійне страхування та страхування на випадок безробіття. Право на інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування виникає у них лише за умови добровільної участі у системі соціального страхування та сплати ними страхових внесків до відповідних фондів.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
