Завдана матеріальна шкода не є обов’язковою умовою для звільнення у зв’язку з втратою довіри

Дії працівника, що призвели до негативних наслідків для роботодавця, не завжди можуть бути підставою для звільнення за пунктом 2 статті 41 КЗпП (втрата довіри). Такий висновок зробила Судова палата у цивільних справах Верховного суду України

Дії працівника, що призвели до негативних наслідків для роботодавця, не завжди можуть бути підставою для звільнення за  пунктом 2 статті 41 КЗпП (втрата довіри). Такий висновок зробила Судова палата у цивільних справах Верховного суду України.

Наприкінці квітня у Верховному  Суді України (далі — ВСУ) ознайомилися з цивільною справою від 20.04.2016  № 6-100цс16. Після її розгляду служителі Феміди винесли свій вердикт: трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 статті 41 КЗпП).

Таким чином, судова практика про відшкодування матеріальної шкоди засвідчила:  звільнення у зв’язку з втратою довіри за пунктом 2 статті 41 КЗпП можливе за таких умов: безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); винна дія працівника; втрата довіри до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Такі правові норми    не передбачають сам факт наявності завданої  матеріальної шкоди як обов’язкову умову для звільнення працівника. Звільнення у зв’язку з  втратою довіри може вважатися обґрунтованим у такому випадку: працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо) вчинив умисно або необережно  дії, що дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати  довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Вирішуючи питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з’ясувати:

  • чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків позивача;
  • чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Підготувала
Ольга Савченко,
експерт Експертус Кадри


Від редакції

Судова практика про відшкодування матеріальної шкоди показує, що винуватці можуть нести не лише цивільну, а й кримінальну відповідальність. Продовження цієї теми у — публікації:


Касир, яка має дитину до 3-х років, вчинила крадіжку: дії роботодавця

(«Кадровик-01», № 05/2016)


⚡ ТОП-5 консультацій ⚡


Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»

Запрошуємо на вебінар «Новий закон про мобілізацію — аналіз змін, наслідки», який відбудеться 9 травня. Спікер — юрист, сертифікований експерт з військового обліку Юлія Видиборець. У програмі — оновлені обов’язки роботодавців, обов’язки працівників: у чому полягають, як і коли виконувати і що зробити роботодавцю. Також відповіді на запитання як обмеження для працівників-порушників можуть вплинути на роботодавця та інші новації, про які варто знати керівнику, кадровику, відповідальному за військовий облік.

Щоб переглянути вебінар та отримати сертифікат, реєструйтеся Система «Експертус Кадри» святкує День народження

Новий закон про мобілізацію — аналіз змін, наслідки

Статті за темою

Усі статті за темою

Зразки заяв про звільнення з роботи

Трудове законодавство надає право працівникам розривати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника за два тижні. Але на час дії воєнного стану є поважна причина для звільнення без попередження. Детальніше читайте у статті.
598154

Звільнення під час воєнного стану: підстави і порядок

Звільнення під час воєнного стану в Україні регламентується Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), адже він має тимчасовий пріоритет над КЗпП. Закон № 2136 вніс зміни й у порядок припинення трудових відносин. Які нюанси необхідно врахувати під час звільнення працівника під час воєнного стану, розберемо у статті
149630

Звільнення працівника у зв’язку зі смертю

Кадровик є свідком різних подій у житті працівників: від одруження, народження дітей до хвороб і смерті. Не дивлячись на смуток від того, що працівник пішов із життя, необхідно правильно оформити припинення трудових відносин, видати родичам трудову та належні виплати. Деталі звільнення померлого працівника роз’яснюємо у статті.
35277

Розірвання строкового трудового договору до закінчення строку його чинності

Строковий трудовий договір роботодавець та працівник укладають на певний період часу. Проте дострокове розірвання такого договору теж можливе. Хто та за яких умов має право це зробити — роз’яснюємо у статті.
24446

Обхідний лист при звільненні працівника: зразок

На підприємствах є поширеною практика, коли при звільненні працівнику видають обхідний лист, в якому зазначені структурні підрозділи, керівники яких мають засвідчити відсутність заборгованості працівника перед ними. Що це за документ? Яка його форма? Які наслідки можуть бути за відмову отримати обхідний лист при звільненні?
39845

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді