До страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби громадян України зараховується час військової служби. Це визначено частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (в редакції від 04.04.2006).
Проте, відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 77-VIII; набрав чинності 01.01.2015; далі — Закон № 1105) страховий стаж — період, коли особа підлягала страхуванню через тимчасову втрату працездатності та за який особа та роботодавець або сама особа щомісяця сплачувала страхові внески, що не менші за мінімальний страховий внесок.
Страхові внески для нарахування лікарняних за період військової служби
Військові частини й органи, які виплачують грошове забезпечення, та військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу є платниками єдиного внеску (абз. 7 п. 1, п. 9 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; Закон № 2464).
Водночас, КМУ постановою від 26.11.2014 № 675 затверджено Пропорції розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до яких єдиний внесок для зазначених платників розподіляється лише на:
- загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
- загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Отже, на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності частина єдиного соціального внеску за військовослужбовців не потрапляє, і, відповідно, до страхового стажу для оплати лікарняних час проходження військової служби не зараховується.
Чи зараховувалась військова служба до страхового стажу для оплати лікарняних до набрання чинності Законом № 1105
До прийняття Законом № 1105 визначення страхового стажу регулювалось Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-III (набрання чинності 28.02.2001; далі — Закон № 2240).
Відповідно до Закону № 2240 у період із 28.02.2001 по 01.01.2011 страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за військовослужбовців не сплачувались, а з прийняттям Закону № 2464 (набрав чинності 01.01.2011) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) були визначені платниками єдиного соціального внеску, однак на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності цей внесок також не розподілявся (ч. 18 ст. 8 Закону № 2464).
Отже, військова служба і за період з 28.02.2001 по 01.01.2015 не зараховується до страхового стажу для оплати листків непрацездатності.
Щодо військової служби у період до 28.02.2001, то цей період входить до трудового стажу (який прирівняний до страхового) для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, на підставі таких нормативно-правових актів:
- постанова КМУ «Про затвердження Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності» від 19.10.1998 № 1658;
- постанова Ради Міністрів СРСР «Про затвердження Правил обчислення безперервного трудового стажу робітників та службовців для призначення допомоги за державним соціальним страхуванням» від 13.04.1973 № 252.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
