Коли настає порушення військового обліку
Нині лиш стаття 210-1 визначає відповідальність роботодавця за порушення військового обліку. А саме — порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Склад правопорушення КпАП не визначає, але охоплює чималу кількість порушень, яких може припуститися роботодавець. І це не тільки неведення військового обліку, виконання заходів з військового обліку не у повному обсязі або їх виконання неналежним чином.
Правовою основою оборони держави є Конституція України, Закон України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі — Закон про оборону), інші законодавчі акти України та відповідні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України (ч. 2 статті 2 Закону про оборону). Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон про оборону, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі — Закон про мобпідготовку) та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти (ст. 2 Закону про мобпідготовку). Серед інших законів, про які йдеться у статті 2 Закону про мобпідготовку — Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII.
Ці закони покладають на роботодавців певні обов’язки, невиконання яких може спричинити порушення законодавства про військовий облік. Серед обов’язків:
• забезпечувати персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• сприяти їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб серед резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори;
• створюють працівникам належні умови для виконання ними військового обов’язку згідно із законодавством;
• забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.
Обов’язки підприємств щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначає стаття 21 Закону про мобпідготовку. Серед них:
• планувати та здійснювати заходи щодо розробки мобілізаційних планів та підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань (замовлень) і забезпечувати постачання продукції згідно з укладеними договорами (контрактами) та надавати звіти з цих питань відповідним органам виконавчої влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, які є замовниками мобілізаційних завдань (замовлень);
• сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК), Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;
• забезпечувати своєчасне прибуття працівників, яких залучають до виконання обов’язку щодо мобілізації, на збірні пункти та до військових частин;
• забезпечувати в разі мобілізації доставляння техніки на збірні пункти та у військові частини згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);
• надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби ЗСУ, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом;
• вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що працюють на підприємстві, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку;
• надавати відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів;
• утворювати мобілізаційні підрозділи та призначати працівників із питань мобілізаційної роботи;
• сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов’язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин;
• у разі реєстрації (перереєстрації), переобладнання чи зняття з обліку транспортних засобів, які можуть бути призначені для доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, подавати до відповідних органів та підрозділів, що згідно із Законом України «Про дорожній рух» здійснюють державну реєстрацію та облік транспортних засобів, документи з відміткою ТЦК про взяття їх на військовий облік (зняття з військового обліку) тощо.
Штраф за порушення військового обліку
Штраф за порушення військового обліку визначений у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (нмдг) і становить:
Порядок та строки притягнення до відповідальності за порушення ведення військового обліку
Порушення військового обліку у воєнний час розглядають ТЦК. Якщо виявили порушення, посадова особа ТЦК протягом 24 годин складає протокол про адміністративне правопорушення у двох екземплярах. Один екземпляр вручають посадовій особі підприємства, яку притягнуть до адміністративної відповідальності (ст. 254 КпАП).
Справу про адміністративне правопорушення розглядає керівник ТЦК у 15-денний строк (ст. 277 КпАП). За результатами розгляду він виносить постанову щодо справи, яку оголошує негайно після закінчення розгляду справи. Копію постанови протягом трьох днів вручають (надсилають) посадовій особі підприємства, щодо якої її винесено (ст. 285 КпАП).
Постанова повинна містити:
• прізвище, ім’я та по батькові, посаду посадової особи, яка винесла постанову;
• дату розгляду справи;
• відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дату народження, місце проживання чи перебування;
• опис обставин, установлених під час розгляду справи;
• зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
• ухвалене рішення.
